Загальне опитування учасників української фурі спільноти 2025 року

Опитування проводилось з 06.12.2025 до 20.12.2025, онлайн на платформах Telegram та Discord. В опитуванні взяли участь 147 респондентів, з них 2 були прибрані, а деякі відповіді з варіантом “інше” відносились до однієї з наявних відповідей (наприклад “Я натурал” віднесена до гетеросексуальної орієнтації), також відповіді у питанні “Ваша роль у фендомі”, що обрали варіант “тільки спостерігач” та додатково інші варіанти, не враховувались у підрахунку “тільки спостерігачів”. 

Отже, вибірка зі 145 рецензентів є достатньою для аналізу, що дозволяє сформувати репрезентативний “зріз” активного ядра спільноти. Для більш поглибленого аналізу використовували статистику Furscience за 2020 рік, для порівняння деяких метрик. Проте, через відмінності у методології IARP (International Anthropomorphic Research Project) та специфіку вибірок, ці порівняння мають ілюстративний характер і мають розглядатися як орієнтовні, а не як пряме статистичне зіставлення.

Якщо зробити портрет типового учасника, то середній предстаник української фурі спільноти серед опитуваних – чоловік 19-24 років, має бісексуальну орієнтацію з фурсоною, що належить до родини котячих/лисів та в фендомі вже як 5-10 років.

---

Демографія

Поточний розподіл На сьогодні ядро спільноти формують молоді люди. Розподіл за віковими групами виглядає наступним чином:

• 19-24 роки — найчисельніша група (46,9%);
• 16-18 років — друга за величиною група (24,1%);
• 25-30 років — третя група (16,6%).

Сумарно респонденти віком до 25 років становлять близько 71% від загальної вибірки.

Порівняльний аналіз: Для порівняння динаміки можна звернутися до даних опитування Furscience за 2020 рік. Згідно з ним, частка учасників віком до 25 років складала приблизно 75%. Варто зауважити, що дослідження Furscience охоплювало виключно повнолітніх респондентів. Якби до вибірки були включені підлітки, цей відсоток був би ще вищим.

Висновки: Зіставляючи поточні дані з показниками минулих років, можна помітити тенденцію до зниження відсоткової частки аудиторії «до 25 років». Водночас стабільна присутність вікової групи 25-30 років (16,6%) свідчить про процес дорослішання спільноти. Фендом демонструє здатність утримувати учасників, які залишаються активними в ком’юніті під час свого дорослішання.

Цей висновок підтверджується якщо ми подивимось на те як довго знаходяться в фендомі його учасники.

Так ми маємо найбільшу частку тих хто у фендомі вже як 5-10 років (31%). Численність тих хто знаходиться вже понад 10 років теж достатньо велика (13,8%). Якщо взяти до уваги середній вік (приблизно 22 роки) та середній час знаходження у фендомі (трохи понад 5 років) можна зробити висновок, що приєднуються до фендому люди ще в підлітковому віці (десь 16-17 років) і залишаються в ньому протягом тривалого часу. Тож, якщо ви фурі – то це на довго.

Географія: Переважна більшість (75,2%) знаходиться в Україні, проте значна частка (24,8%) перебуває за кордоном, що більш пов’язано з міграційними процесами в наслідок війни.

---

Соціальна структура та Ролі

Фурі-фендом можна назвати унікальним субкультурним явищем, де творчість є валютою соціального статусу. Аналізуючи дані можна побачити, що майже половина учасників не є пасивними споживачами, а активно створюють контент.

1. Рівень залученості у творчість

• 43.5% учасників (майже кожен другий) ідентифікують себе як творців контенту в одній з “продуктивних” категорій (Художник, Музикант, Крафтер). Це доволі високий показник.
• Якщо додати рольовиків, які займаються “текстовою/театральною” творчістю, цей відсоток стане домінівним.

2. Структура творчих ролей (Кількісний аналіз)

• Художники (54 осіб): Абсолютна більшість серед творців. Це “серце” фендому. Не випадково, оскільки візуальне мистецтво є основним способом відображенням власних персонажів (фурсон), та зображення основної тематики фендома – антропоморфних тварин.
• Рольовики (40 осіб): Друга за чисельністю група, що підкреслює важливість ескапізму та соціальної взаємодії через образи своїх персонажів.
• Крафтери (16 осіб) та Музиканти (15 осіб): Більш нішеві, але все одно великі групи. Крафтинг вимагає значних ресурсів, що пояснює меншу кількість учасників, але при цьому бажання мати фурсьют та не змога його купити, призводить до того що учасники самі починають цим займатись.

3. Перетин ролей

Якщо подивитись на відповіді, то багато хто обирав декілька хобі, це каже про те що творчі люди не зупиняються лише на одному захопленні. Так можна виділити декілька типажів:

• Художник-Рольовик: Найсильніший зв’язок (19 осіб). Люди, які малюють своїх персонажів, часто “оживляють” їх через текстові ігри.
• Художник-Крафтер: 14 художників також займаються крафтом. Це логічно: вміння малювати ескізи допомагає у створенні витворів.
• Музиканти: Найчастіше поєднують свою роль з рольовими іграми (11 осіб).

---

Матеріальна культура: “Прагнення vs Реальність”

Питання фурсьютів яскраво демонструє економічний аспект спільноти.

• Розрив між бажанням і можливістю: Лише 16% мають хоча б частковий сьют або його елементи.
• Високий попит: 56% респондентів планують або знаходяться в процесі замовлення. Це свідчить про високу мотивацію до глибшого занурення в хобі, яка, ймовірно, стримується фінансовими чинниками (враховуючи молодий вік учасників та вартість атрибутики), та занурення у творчість “Не можу купити так зроблю це сам”.
• Аналізуючи дані можна побачити закономірність, що Крафтери частіше є власниками часткових сьютів, ніж рядові учасники. Економічні бар’єри часто трансформуються у творчий потенціал: не маючи змоги придбати готовий виріб, люди вчаться створювати його самостійно. 

---

Фурсона. Популярні види

Якщо подивитись на статистику популярних видів фурсон, то можна прийти до висновку, що велика кількість людей все ж обирає індивідуальність чим “класику”.

1. Популярність видів

Вибір виду фурсони демонструє баланс між традиційними архетипами та бажанням виділитися.

• Паритет лідерів: Категорії “Інше” (20%), “Котячі” (20.7%) and “Лиси” (20%) ділять першість з майже однаковими показниками.
  • Високий відсоток “Іншого” свідчить про велике різноманіття видів, які не вписуються в стандартні шаблони. Це каже про те, що мені необхідно було робити більшу розбивку по сімействах.
  • Лиси та котячі залишаються “золотим стандартом” українського фурі-фендому.
• Псові (14,5%): Вовки та собаки займають четверте місце, що дещо нижче світових трендів, де вовки зазвичай лідирують.
• Гібриди (9%): Прагнення поєднати риси різних тварин. Що цікаво, художники частіше роблять свою фурсону гібридом, чи більш рідкісним видом.
• Міфічні істоти (6.9%): Дракони та грифони…
• Авторські види (5.5%): Протогени, сергали тощо.
• Копитні (3,4): коні, олені, бики тощо.

   Порівнюючи з даними Furscience, ми бачимо, що котячих обирають приблизно так само, що в Україні (20,7%), що в інших країнах (22.3%). Картина починається відрізнятись коли ми подивимось на популярність собачих. Так, за даними Furcience вовки (20,7%), собаки (10,6%), коли за нашим опитуванням ці дві категорії отримали лише 14,5%. Подивившись в загалом на вибір виду українських учасників спільноти, ми бачимо більший вибір лисів (20% у нас, в порівнянні з 15,8%), та взагалі частіше обирають більш рідкісних та нішеві види. 

2. Психологічне значення фурсони

Для більшості українських фурі, персонаж є глибоко особистим продовженням “Я”, а не просто ігровою фігурою.

• Альтер-его (44,8%): Майже половина респондентів обрали варіант “Це моє відображення (я в іншому тілі)”. Для них фурсона — це спосіб бути собою, але в іншій формі.
• Прагнення до ідеалу (20%): Для кожного п’ятого фурсона — це “ідеалізована версія мене”. Це вказує на терапевтичну функцію фендому: створення образу, який має якості (сміливість, краса, сила), яких людині може бракувати в реальності, що стимулює її працювати над собою.
• Тульпа/Окрема особистість (13.8%): Значна частка сприймає фурсону як автономну сутність.
• Інструментальний підхід (9.7%): Лише меншість бачить у фурсоні “просто персонажа для ігор/аватар”.

3. Вплив творчості на сприйняття (Художники в порівняні з Іншими)

Цікавим інсайтом є те, як творці (художники) ставляться до своїх персонажів порівняно з рештою спільноти.

• Художники частіше бачать у фурсоні “персонажа для ігор/аватар” (14.3% проти 6.6%). Для митців персонаж є також об’єктом роботи та дизайну, що додає прагматизму.
• Художники рідше “губляться у відповіді” (5.4% проти 16.5%). Творчі люди, які постійно малюють свого персонажа, мають чіткіше сформульоване розуміння, ким він є.

---

Стать та сексуальна орієнтація

Фурі-фендом традиційно є простором з надзвичайно високою концентрацією ЛГБТК+ людей. Українська фурі спільнота у 2025 році повністю підтверджує цей світовий тренд.

1. Загальний розподіл: ЛГБТК+ як більшість

• Бісексуали (37,2%): Найбільша група. Понад третину учасників відчувають потяг до обох статей. Це вказує на флюїдність сприйняття гендеру, що є природним для фендому, де персонажі (фурсони) часто виходять за рамки бінарності.
• Гетеросексуали (23,4%): Лише кожен четвертий учасник є “натуралом”. Це кардинально відрізняє фурі-фендом від загальносуспільної статистики.
• Гомосексуали (19.3%): Кожен п’ятий учасник
• Пансексуали (6.2%)
• Асексуали (4.8%)
• Демісексуали (2,8%)
• Інші ідентичності (6.2%) 

2. Біологічна стать

3. Вікова динаміка: 

Розподіл орієнтацій змінюється залежно від віку учасників:

• 16–18 років: Тут спостерігається цікавий феномен – висока частка гетеросексуалів (13 осіб) та гомосексуалів (11 осіб), майже паритет. Бісексуалів менше. Це може свідчити про етап активного пошуку ідентичності або поляризацію.
• 19–24 роки: Найбільша група респондентів. Тут відбувається “бісексуальний вибух” – 32 особи ідентифікують себе як бі, що втричі більше за гетеро (12) чи гомосексуалів (12). 
• 31–40 років: Старше покоління також переважно бісексуальне (7 осіб) з мінімальною кількістю гетеросексуалів (1 особа).

---

Відкритість та страх стигматизації

Питання “виходу з шафи” для фурі є доволі проблемною темою, особливо в молодшому віці. В тот же час дані опитування показують чіткий контраст між відкритістю в колі друзів та скритністю в сім’ї.

1. Феномен “Подвійного життя”: Сім’я vs Друзі

Існує величезний розрив між рівнем довіри до друзів та родичів.

• Закритість від родини: 44.8% респондентів приховують своє хобі від сім’ї. Це свідчить про наявність страху нерозуміння або конфлікту з батьками. Але дані показали, що “Хто боїться, тому в очах двоїться”.
  • Лише 3.4% стикалися з відкрито негативним ставленням родини. Це означає, що страх стигматизації часто базується на очікуванні негативу, а не на реальному досвіді.
  • 40% сімей знають і ставляться нейтрально, що є позитивним сигналом “нормалізації” хобі.

• Відкритість друзям: Ситуація кардинально інша. 72.4% опитаних мають друзів (не фурі), які знають і нормально ставляться до хобі.
  • Лише 22.8% приховують це від друзів.
  • Дружнє коло виступає основним буфером соціальної підтримки, компенсуючи закритість вдома.

2. Динаміка віку та відвертості

Аналіз кореляції віку та відкритості показує цікаву тенденцію: з віком страх зникає, але не одразу.

• Молодь (до 24 років): Найбільш закрита група. Понад 50% підлітків (16-18) та молодих людей (19-24) приховують хобі від батьків. Це період найвищої вразливості та залежності від думки старших.
• Дорослі (25-40 років): Ситуація різко змінюється. У віці 25-30 років частка тих, хто приховує, падає до 29%, а в 31-40 років – до 18%.
• Висновок: Економічна незалежність та сепарація від батьків прямо корелюють з готовністю відкрити своє хобі. “Дорослі фурі” менше бояться осуду.

3. Публічна видимість та стигматизація

Чи готові фурі заявити про себе на вулиці?

• 42.8% носять фурі-атрибутику в публічних місцях. Це досить високий показник “видимості”, враховуючи загальний рівень консерватизму суспільства.
• 57.2% відмовляються від публічної демонстрації.
  • Хоча частина просто не має атрибутики, значна частка утримується через страх агресії або глузувань зі сторони оточуючих.

4. Парадокс “негативного очікування”

Дані вказують на те, що страх стигматизації є дещо перебільшеним у свідомості самих учасників.

• Реальний негатив з боку друзів отримали лише 4.8%.
• З боку сім’ї – 3.4%.
• Переважна більшість реакцій оточення (коли їм розповідають) – це нейтралітет.

Висновок: українські фурі живуть у стані де перебільшують реальну стигматизацію зі сторони оточення. Спільнота успішно інтегрувала хобі в дружні стосунки, але все ще відчуває значний бар’єр у стосунках з родиною, який долається переважно з віком та набуттям самостійності. Страх бути відкинутим суспільством є сильним, але статистика реальних реакцій свідчить, що українське суспільство ставиться до цього явища скоріше байдуже, ніж вороже.

---

Проблематики української фурі-спільноти

Аналіз базується на двох ключових питаннях: що учасники вважають проблемами взагалі (можна було обрати кілька варіантів) та що вони вважають головною проблемою.

1. “Діагноз” спільноти: Токсичність як головна проблема

Найбільшою проблемою українського фурі-фендому є внутрішня культура спілкування.

• 70% (103 особи) респондентів назвали “Токсичність / Драми” проблемою.
• 36.8% (51 особа) визначили це як головну проблему №1. Це доволі тривожний сигнал. Спільнота, яку часто називають як місце прийняття та підтримки, на практиці страждає від міжусобиць. Респонденти у відповідях вказують на “недовіру один до одного”, “інтриги” та неможливість втекти від локальних конфліктів через та “тісність” спільноти.

2. Елітаризм та Ізоляція

Друга проблема — це закритість.

• 53.8% учасників відзначили “Ізольованість груп (тусовки для своїх)”.
• 16% вважають це головною проблемою. Як на мене, це явище тісно пов’язане з токсичністю/інтригами, та страхом перед противниками спільноти. Новачкам важко інтегруватися, оскільки старі учасники формують закриті кола, куди важко потрапити. Це створює відчуття “кастовості” та закритості у фендомі.

3. Контекст війни та ідентичності

• Мовне питання (54.5% згадок): Суперечки навколо використання російської мови залишаються гострими. Проте, як головну проблему це виділили лише 12.5%. Це свідчить про те, що мовний перехід є фоновим напруженням, яке дратує, але більшість вже адаптувалася або визначилася з позицією.
• Політичні суперечки (38% згадок та 4,2% як головна проблема): Менш значущі, ніж особисті конфлікти.

4. Організаційний вакуум

• Відсутність великих конвентів (48% згадок): Майже половина спільноти відчуває дефіцит живих масштабних івентів.
• 18.3% вважають це головною проблемою. Це логічний наслідок війни, пандемії та інших безпекових обмежень, але також вказує на попит. Люди хочуть вийти з онлайн-чату в реальність, але не мають куди. 

5. “Темна сторона” фендому

Цікаво, що тема NSFW та девіацій турбує меншість.

• Забагато NSFW (yiff): Лише 21% бачать у цьому проблему, і тільки 4.9% вважають це головною проблемою. Спільнота переважно толерує еротичний контент.

• Радикальні проблеми (Зоо/Педо): Одиничні, але яскраві відповіді вказують на наявність маргінальних груп, які псують репутацію фендому (“неадекватна частина фендому”, “прикриття зоофілії”). Хоча статистично це мізерна частка, репутаційні ризики та втрати для спільноти від таких явищ сприймаються болісно.

6. Віковий розріз проблем

Аналіз показує цікаву вікову динаміку сприйняття головної проблеми:

• Молодь (16-24 роки): Найбільше страждає від токсичності та ізольованості. Саме вони шукають друзів і натрапляють на закриті двері “елітних” тусовок.
• Старші (25+): Частіше наголошувати на відсутності івентів та організаційних питаннях. Вони вже мають своє коло спілкування (імунітет до ізоляції), тому їх більше хвилює відсутність якісного дозвілля.

7. Висновок

  Українська фурі-спільнота 2025 року проходить непростий етап соціальної трансформації. Навіть спільні зовнішні виклики не змогли повністю нівелювати внутрішні розбіжності. Наразі пріоритетом стає не стільки організація івентів, скільки покращення внутрішнього клімату: розвиток культури спілкування (подолання токсичності, інтриг і драм) та відкритість до новачків. Адже замкненість груп та може призвести до стагнації та сповільнити притік нових учасників, необхідних для розвитку фендому.

---

Summary

Українська фурі-спільнота 2025 року — це висококреативний, інклюзивний, але соціально напружений організм.