AlexWereFox

AlexWereFox (Біло-сіро-зелений арктичний лис), народився у Вінниці.
Коли мені було 14, я вперше подивився Звірополіс. Фільм спочатку не зачепив, але через кілька днів мені наснився сон, у якому я був арктичним лисом, що живе у цьому місті. Мене намагалися вигнати, я тікаю, ховаюся, а відчуття «я – лис» було настільки сильним, що після пробудження залишилося зі мною назавжди.

Тоді я ще не знав, що фурі-фандом існує. Просто жив із цим образом багато років.
Лише у грудні 2021-го через випадкове знайомство в інтернеті я дізнався, що таких як я – багато, і ця ідентичність має назву.

Діяльність у фандомі

Мою активність можна поділити на два етапи: локальна спільнота Вінниці та створення загальноукраїнського проєкту.

Початок у Вінниці

Мене зробили головним адміністратором. Але згодом наші погляди з власником групи розійшлися: мені пропонували робити всю роботу, але вже «не як адмін». Я відмовився й створив власну спільноту Фурі Вінниці, яка швидко стала активною та живою.

Furry Corridor of Ukraine

Розвиваючи локальну групу, я зрозумів, що всі фурі-спільноти України існують як «острови», які важко знайти. Виникла ідея зробити щось на кшталт навігаційного хаба – місце, де зібрані всі чати країни.

Так з’явився мій новий проєкт – Фурі Коридор України – проєкт, що має на меті об’єднати фурі по всій країні, допомогти їм знаходити одне одного під час подорожей та створювати локальні активності.

24 серпня 2024 року Коридор став повноцінним проєктом.
До нас приєднувалися все нові та нові групи. Разом з Ф’юрі ми збирали чати з усієї України.

Були й складні моменти — один конфлікт, у який сторонній адміністратор вирішив втрутитися попри мої застереження, а згодом і рейд від «галицьких фурі», які вночі видалили всі пости та всіх учасників.

Завдяки іншим українським фурі-групам ми відновили архів і повернули частину аудиторії, вже під моїм особистим наглядом. Після цього проєкт став ще стійкішим:
— з’явилися конкурси;
— приходили нові чати;
— активність стала стабільною;
— ми почали проводити офлайнові заходи.

На події Коридору приїжджають навіть здалеку: зі Львова, Одеси, Києва, Кременчука, Дніпра, Сум, Чернігова.

Activity during the war

З перших місяців повномасштабного вторгнення я займався тим, що міг робити реально й практично.

Я працював у волонтерській майстерні у Вінниці. Це був монотонний, але потрібний фронту вклад. Ми робили сітки для різних секторів, і я знаю бійців, які особисто дякували за ці матеріали.

У 2022 році я надав свою квартиру людям, які виїхали з Херсона після окупації. Квартира лишилася для них на весь той період, коли їм не було куди повернутися. Я не брав коштів — це було питання людяності.

Я не шукав гучних ролей — просто робив те, що було під силу.

Позиція щодо війни

Я категорично проти цієї війни.
Для мене вона не абстрактна – це про реальні історії, реальні втрати та реальних людей.

Моя позиція проста:

• росія – агресор.
• Україна має повне право на захист.
• Будь-яка підтримка ворога – неприйнятна.
• Життя кожної невинної людини має цінність, і втрати цивільних – найбільший злочин цієї війни.

Я хочу, щоб війна закінчилась, але тільки так, щоб українці не стали жертвами чергового «компромісу».
Безпеки без справедливості не існує.